Міжнародна команда астрономів з австралійських та американських університетів відкрила досі невідому фазу в життєвому циклі зірок — своєрідну «музичну паузу», яка може кардинально змінити наукове розуміння еволюції Чумацького Шляху та інших галактик.
Дослідники вивчали зоряні коливання — так звані «зіркові землетруси» (starquakes) — у зоряному скупченні M67, групі зірок зі спільним походженням та хімічним складом, подібним до нашого Сонця. Спостерігаючи за мікроскопічними змінами яскравості, спричиненими внутрішніми вібраціями зірок, вчені виявили унікальне явище, яке назвали «плато».
Коли зірка старішає і переходить у стадію субгіганта або червоного гіганта, її внутрішня структура зазнає змін, що відображається у частотах коливань. Однак дослідники помітили, що в певний момент частоти коливань деяких зірок перестають змінюватися і залишаються стабільними — ніби «зависають». За словами керівниці дослідження доктора Клаудії Рейєс з Австралійського національного університету, ця фаза зумовлена специфічними процесами в окремих шарах зірки й залежить від її маси та вмісту металів.
«Подібно до того, як музиканти використовують паузи для створення музичних композицій, зірки проходять через цю фазу „тиші“ у своєму розвитку. Важливість відкриття полягає в тому, що воно дозволяє надзвичайно точно визначати вік зірок, які перебувають у фазі плато, що стає новим потужним інструментом для вивчення історії нашої галактики», — зазначає науковиця.
Результати дослідження, опубліковані в журналі Nature, допомагають краще зрозуміти, як зірки синтезують хімічні елементи у своїх надрах і як ці елементи потрапляють у міжзоряний простір, формуючи будівельні блоки для майбутніх поколінь зірок і планет.
Міжнародна команда астрономів з австралійських та американських університетів відкрила досі невідому фазу в життєвому циклі зірок — своєрідну «музичну паузу», яка може кардинально змінити наукове розуміння еволюції Чумацького Шляху та інших галактик.
Дослідники вивчали зоряні коливання — так звані «зіркові землетруси» (starquakes) — у зоряному скупченні M67, групі зірок зі спільним походженням та хімічним складом, подібним до нашого Сонця. Спостерігаючи за мікроскопічними змінами яскравості, спричиненими внутрішніми вібраціями зірок, вчені виявили унікальне явище, яке назвали «плато».
Коли зірка старішає і переходить у стадію субгіганта або червоного гіганта, її внутрішня структура зазнає змін, що відображається у частотах коливань. Однак дослідники помітили, що в певний момент частоти коливань деяких зірок перестають змінюватися і залишаються стабільними — ніби «зависають». За словами керівниці дослідження доктора Клаудії Рейєс з Австралійського національного університету, ця фаза зумовлена специфічними процесами в окремих шарах зірки й залежить від її маси та вмісту металів.
«Подібно до того, як музиканти використовують паузи для створення музичних композицій, зірки проходять через цю фазу „тиші“ у своєму розвитку. Важливість відкриття полягає в тому, що воно дозволяє надзвичайно точно визначати вік зірок, які перебувають у фазі плато, що стає новим потужним інструментом для вивчення історії нашої галактики», — зазначає науковиця.
Результати дослідження, опубліковані в журналі Nature, допомагають краще зрозуміти, як зірки синтезують хімічні елементи у своїх надрах і як ці елементи потрапляють у міжзоряний простір, формуючи будівельні блоки для майбутніх поколінь зірок і планет.
