Вчені з Університету Брауна та Делфтського технічного університету (TU Delft) розробили нове світлове вітрило, здатне наблизити людство до міжзоряних подорожей. Його конструкція дозволяє скоротити час польоту до найближчої зорі — Альфа Центавра — з тисячоліть до десятиліть. Новий прорив у проєктуванні дозволяє виготовляти такі вітрила швидко, ефективно та в тисячі разів дешевше, ніж це було можливо раніше.
Світлове вітрило — це тонка відбивна мембрана, яку рухає тиск світла. У новій версії його товщина становить лише 200 нанометрів — у тисячу разів тонше за людське волосся. Поверхня покрита мільярдами нанорозмірних отворів, що знижує вагу конструкції й одночасно підвищує її відбивну здатність. Це дозволяє досягати високих швидкостей під впливом світла, зокрема потужних лазерних установок.
Для створення матеріалу використовували одношаровий нітрид кремнію — легкий, міцний і стабільний матеріал, ідеальний для космічних умов. Дизайн отворів оптимізовано за допомогою алгоритмів штучного інтелекту, що дає змогу підвищити ефективність вітрила без збільшення його маси. Процес, який раніше займав до 15 років, тепер займає лише добу.
Ця технологія є основою для амбітного проєкту Starshot Breakthrough, який передбачає запуск сотень світлових вітрил з мікрозондами, що рухатимуться до Альфа Центавра під дією наземних лазерів. Нове вітрило, за словами дослідників, можна масштабувати до метрового розміру — ключовий крок для реального запуску міжзоряних місій.
Цей прорив, поряд з ініціативами на кшталт розгортання великого сонячного вітрила NASA, свідчить про перехід від теоретичних концепцій до практичної реалізації нових засобів космічного руху. Світлові вітрила стають дедалі більш реалістичним варіантом для дослідження далеких світів за межами Сонячної системи.
Вчені з Університету Брауна та Делфтського технічного університету (TU Delft) розробили нове світлове вітрило, здатне наблизити людство до міжзоряних подорожей. Його конструкція дозволяє скоротити час польоту до найближчої зорі — Альфа Центавра — з тисячоліть до десятиліть. Новий прорив у проєктуванні дозволяє виготовляти такі вітрила швидко, ефективно та в тисячі разів дешевше, ніж це було можливо раніше.
Світлове вітрило — це тонка відбивна мембрана, яку рухає тиск світла. У новій версії його товщина становить лише 200 нанометрів — у тисячу разів тонше за людське волосся. Поверхня покрита мільярдами нанорозмірних отворів, що знижує вагу конструкції й одночасно підвищує її відбивну здатність. Це дозволяє досягати високих швидкостей під впливом світла, зокрема потужних лазерних установок.
Для створення матеріалу використовували одношаровий нітрид кремнію — легкий, міцний і стабільний матеріал, ідеальний для космічних умов. Дизайн отворів оптимізовано за допомогою алгоритмів штучного інтелекту, що дає змогу підвищити ефективність вітрила без збільшення його маси. Процес, який раніше займав до 15 років, тепер займає лише добу.
Ця технологія є основою для амбітного проєкту Starshot Breakthrough, який передбачає запуск сотень світлових вітрил з мікрозондами, що рухатимуться до Альфа Центавра під дією наземних лазерів. Нове вітрило, за словами дослідників, можна масштабувати до метрового розміру — ключовий крок для реального запуску міжзоряних місій.
Цей прорив, поряд з ініціативами на кшталт розгортання великого сонячного вітрила NASA, свідчить про перехід від теоретичних концепцій до практичної реалізації нових засобів космічного руху. Світлові вітрила стають дедалі більш реалістичним варіантом для дослідження далеких світів за межами Сонячної системи.
