Диспепсія, гастрит, виразка: про що може свідчити біль у шлунку

А люди з хронічними захворюваннями шлунка у міжсезоння часто скаржаться на загострення стану. Що з цим робити, розповідає гастроентерологиня клініки “Оксфорд Медікал” Тетяна Чеверда   

Ідентифікуємо, що болить

Тим, хто далекий від медицини, складно визначити достеменно, який орган почав давати збій. Зазвичай біль у животі зверху асоціюється з проблемами шлунка, тому ми одразу ставимо собі діагноз і за порадою фармацевта купуємо пігулки.

Однак у цій ділянці розташовані й інші органи – печінка, жовчний міхур, підшлункова залоза. І тільки лікар у процесі обстеження диференціює, чи дійсно ваші скарги пов’язані зі шлунком.

Тетяна Чеверда пояснює, що насправді болі у верхній частині живота можуть сигналізувати про різні захворювання. Наприклад, про камені у жовчному міхурі, проблеми із серцем, синдром Тітце, запалення нирок або міжреберну невралгію. 

Щоб не нашкодити самолікуванням, краще звернутися до гастроентеролога: він збере анамнез, пропальпує живіт і за потреби призначить додаткові обстеження. Їхній обсяг залежить від конкретної ситуації. Лише тоді фахівець встановить попередній діагноз і призначить лікування.

Гастрит VS диспепсія

Загальний термін “диспепсія” застосовують під час порушень травлення. Її основні симптоми:

• біль або печіння у верхній частині живота;

• відчуття раннього насичення, переповнення після або під час їжі;

• нудота;

• дискомфорт, важкість в епігастрії.

Цей стан часто визначають фахівці первинної ланки – сімейні лікарі. Однак важлива умова діагнозу: з боку слизової оболонки не має бути змін.

Захворювання переважно пов’язане з неправильним харчуванням і стресом, до того ж другий чинник навіть превалює над першим. Безконтрольне приймання нестероїдних протизапальних препаратів (НПЗП) також є поширеною причиною диспепсії, адже вони впливають на слизову оболонку шлунка.

А ось гастрит визначають тільки в разі запалення слизової оболонки, і в 90 % випадків він пов’язаний з інфекцією хелікобактер. Хвороба може супроводжуватися больовим синдромом і диспепсичними явищами (наприклад, дискомфортом і нудотою), а може минати й без появи симптомів. По суті це морфологічний діагноз, який встановлюється лише після ендоскопічного дослідження. 

Часто після грипу, ГРВІ, застуди пацієнти скаржаться на проблеми зі шлунком, розповідає лікарка. По-перше, через вживання препаратів від температури, що негативно діють на слизову оболонку. По-друге – сам вірус може призводити до виникнення або посилення наявних функціональних розладів. І людина вже думає, що в неї щось страшне – виразка чи гастрит, а це просто функціональна диспепсія внаслідок  вірусу”.

Тож якщо після ГРВІ з’явилися розлади травлення, є сенс не терпіти дискомфорт, а показатися гастроентерологу для призначення адекватного лікування. До того ж лікар підкаже, що прибрати з раціону, аби зайвий раз не провокувати диспепсичні явища.

Чинники появи дискомфорту у шлунку

Експертка навела топ факторів, які можуть спричиняти диспепсію:

• кава понад 5 чашок, особливо натще;

• надмір цитрусових, тих же лимонів, під час застуди;

• зміни раціону (вживання гострої, жирної їжі, збільшення споживання консервованої продукції); 

• недотримання режиму харчування;

• шкідливі звички (куріння, алкоголь);

• приймання ліків: з поширених препаратів – високі дози вітаміну С та НПЗП, наприклад ібупрофену.

Примітно, що дискомфортні явища й загострення гастроентерологічних хвороб характерні для періоду міжсезоння. Це пояснюється дисбалансом організму під впливом зовнішніх чинників. Так, зі зміною пори року й активності сонця, а отже режиму дня, харчування та сну, змінюється нервова регуляція. А з нею безпосередньо пов’язана робота шлунково-кишкового тракту й рівень кислотності. 

Плюс у весняний та осінній періоди підвищується захворюваність на грип і вірусні інфекції, що потребує вживання НПЗП. До того ж відбувається дисбаланс нейромедіаторів у головному мозку, що впливає на нашу активність, вибір продуктів і загалом на харчову поведінку.

Опануйте стрес і харчуйтеся усвідомлено

Одним із чинників розладу шлунково-кишкового тракту є незадовільний психологічний стан. Лікарка акцентує, що до 70 % її пацієнтів – це люди із психосоматичними розладами. 

Тож як профілактику експертка рекомендує:

• релаксаційні техніки, медитацію, за потреби сеанси психолога, когнітивно-поведінкову терапію, заняття йогою чи інші види роботи з тілом, які допомагають боротися зі стресом;

• раціональне харчування. Базові знання з нутриціології, хоча б правил складання здорової тарілки дадуть змогу свідомо обирати продукти;

• харчуватися регулярно, не пропускаючи приймань їжі, щоб підтримувати стабільну роботу травного тракту;

• дотримуватися режиму відпочинку, зокрема сну, адже він впливає на нервову систему, яка регулює кислотність і моторику шлунка;

• мати помірні фізичні навантаження, гуляти на свіжому повітрі;

• відмовитися від шкідливих звичок.

За словами гастроентерологині, важливо знати свій організм: що він переносить добре, а що погано, і споживайти лише те, що йому не шкодить. У період загострення відмовтеся від продуктів, які викликають симптоматику. В разі появи дискомфортних явищ своєчасно звертайтеся до лікаря, не займайтеся самолікуванням. Якщо вам доводиться приймати ліки, що впливають на шлунок, фахівець підбере препарати, які зменшують їхню негативну дію.

Діагностика й лікування

Діагноз щодо захворювання шлунка встановлюється на основі:

• скарг пацієнта;

• тесту на бактерії хелікобактер пілорі (варіанти: дихальний, в калі, разом з біопсією);

• гастроскопії. 

Важливо! У разі диспепсії молодим пацієнтам (жінкам до 45 років, чоловікам – до 35) гастроскопія призначається лише за наявності тривожних симптомів, як-от різке схуднення, часте блювання, анемія, загальна слабкість, зміна кольору випорожнень, адже для психіки це досить травматична процедура. 

В разі диспепсичних явищ лікар аналізує харчування людини й радить, які продукти слід вилучити з раціону. Зазвичай те, що підвищує кислотність. Контролюється й кількість приймань їжі та проміжок між ними. Нерегулярне харчування призводить до порушень, тому сніданок не пізніше 1,5 години після пробудження є обов’язковим.

Гастрит встановлюється після морфологічного дослідження: під час гастроскопії робиться біопсія, і морфолог визначає, чи є запальні клітини. Якщо їх немає, це функціональна диспепсія.

Для лікування гастриту та виразки, що асоційовані з НР-інфекцією застосовуються інгібітори протонної помпи, які знижують кислотність, препарати вісмуту й антибіотики. Існує кілька схем лікування хелікобактеру. Зазвичай передбачається приймання 2 антибіотиків протягом 2 тижнів.

В разі виразкових уражень шлунка додатково рекомендується перетерта їжа. А на больовий синдром призначаються симптоматичні ліки.

Як обрати гарного гастроентеролога

Фахівець має знати  всі сучасні  методи діагностики й лікування, адже медична інформація постійно оновлюється.

Та найголовніше, на думку експертки, лікар повинен уважно слухати пацієнта й застосовувати персоніфікований підхід. Наприклад, це стосується рекомендацій із харчування: якщо людина добре переносить небажані для вживання продукти, не треба їх повністю уникати.